Мох сфагнум – це білий болотяний мох. У світі існує близько 300 його різновидів. Він росте у Північній півкулі у тундрі та лісовій зоні, а у Південній – високо у горах. Мох сфагнум практично не має коріння: вони відмирають, перетворюючись на торф, а наземна частина рослини все ще продовжує рости.
Мох за кількістю поживних речовин нагадує пісок. Але він надає землі легкість, пухкість та гігроскопічність, що покращує якість ґрунту та дозволяє дрібним корінцям рослин глибше проникати в землю. Мох сфагнум добре вбирає воду і добре зберігає вологість, що забезпечує рівномірне зволоження земляної грудки. Він має бактерицидні властивості. Також мох сфагнум використовують для пророщування листя, насіння. Для укорінення молодих рослин посадкову суміш та мох сфагнум змішують у співвідношенні 1:1. В окремих випадках розсаду складають у піддон, на дно якого рівною кулею укладають мох. Зайва вода, що з горщиків, вбирається мохом, що забезпечує потрібну вологість. У таких умовах дітки добре укорінюються, утворюючи потужну кореневу систему.
Мох надзвичайно зручний та ефективний для розмноження рослин повітряними відведеннями (драцена, каучуконосний фікус, диффенбахія, монстерра). Також мох-сфагнум застосовують для вигонки орхідей, для пророщування великого насіння та вкорінення стеблових живців. Мох також використовують для обкладання стволів рослин, що утворюють повітряне коріння. Застосування мху благотворно впливає на стан квітів, що люблять вологість. Серед них: сенполії (узамбарські фіалки), стрептокарпуси, глоксинії, бегонії, королівські бегонії, монстери, орхідеї, очитки, ехверії, драцені, диффенбахії, пеперомії, сансевієрії, товстянки, хіріти.